Про що ти думаєш, коли чуєш слово "гомосексуал"? Яка картинка малюється перед твоєю думкою при слові "транссексуал"? Що ти відчуваєш, почувши про трансвеститів?

Здивування? Подив? Обурення? Презирство? Жалість?

А ти впевнена, що в тебе достатньо інформації для того, щоб відчувати до цих людей насамперед негативні емоції? Чи не хочеш ти дізнатися про ці "відхилення", як ми звикли вважати, трохи більше? І, можливо, постаратися зрозуміти і прийняти цих людей із їхнім таким непростим життям.

За що чоловіки люблять чоловіків

Дуже тяжко, практично неможливо, запустити в глибини історії свою руку й витягнути звідти перший факт гомосексуалізму. Коли чоловік уперше подивився на іншого чоловіка, не приховуючи свого сексуального інтересу? Коли перша з жінок сказала іншій "Я тебе люблю" не як подружці, а з усіма муками й радощами кохання? Хто знає...

Зоологи стверджують, що навіть тваринам властивий сексуальний інтерес до своєї статі. Значить, гомосексуалізм як такий з'явився ще до виникнення людини?

Хто знає... Принаймні, у працях одного з семи мудреців Греції Солона (близько 600 р. до н.е.) вже зустрічається опис гомосексуальності як "безневинної радості юності". А за часів Сократа і Платона гомосексуальність заохочувалася не лише суспільством, а й державою. Зганьбленим вважався хлопчик, якому не вдавалося знайти собі коханця серед дорослих чоловіків.

Якщо ж хлопчика вибирав собі в коханці знатний чоловік, герой - ця подія святкувалася сім'єю. І зовсім не тому, що таке кохання обіцяло батькам хлопчика матеріальні блага. Ні, в ті часи вважалося, що дорослий коханець передасть хлопчикові частину своєї доблесті, розуму, життєвого досвіду. Тобто гомосексуальний зв'язок був своєрідною школою юнаків.

Вільям Шекспір, Мікеланджело, Байрон, Оскар Уайльд, Петро Чайковський - ось зовсім не повний перелік людей, які залишалися байдужими до жіночої краси, закохуючись у чоловіків.

Як ставилося суспільство до гомосексуальних зв'язків? У різні епохи - по-різному. Задовго до християнства, як ми бачимо на прикладі Греції - дуже позитивно. Ревні християни за будь-які сексуальні відхилення спалювали на вогнищах, у Радянському Союзі мужолозтво було кримінальним злочином.

Що тепер? У багатьох країнах світу дозволені одностатеві шлюби, в деяких державах таким сім'ям навіть дозволено всиновлювати дітей.

Що втрачає або набуває людство, поступово приймаючи гомосексуальність не як відхилення від норми, а як особливість людини, її особисту територію, вхід на яку без "музейних бахіл" заборонений?

Одні люди скажуть: людство котиться в тартарари, приймаючи "дар диявола". Інші засумніваються в тому, що в цьому світі є хоч щось, що виникло виключно з волі диявола, без відома Бога. А треті просто відмахнуться: "І без того проблем вистачає, не до гомосексуалів!"

У кожного своя правда...

Транссексуали: ув'язнені в чуже тіло

Транссексуали - це люди, які відчувають себе чоловіками в жіночому тілі або жінками в чоловічому. Невідповідність між статевими ознаками та власною психологією - предмет глибоких душевних мук таких людей, що нерідко закінчуються самогубством. Або, за сприятливого збігу обставин - зміною статі за допомогою хірургічної операції.

Дозволимо собі навести зі скороченнями реальну історію транссексуала, опубліковану на спеціалізованому сайті.

"Я - двадцятип'ятирічний female-to-male транссексуал. Я розповім вам про свій шлях - від усвідомлення себе до оперативного втручання.

До того, як я остаточно усвідомив свою статеву приналежність, я позиціонував себе яклесбіянка-буч. Я завжди віддавав перевагу чоловічому одягу, коротким чоловічим стрижкам, чоловічій манері поведінки. Я вдягався як пацан, думав як пацан, розмовляв від чоловічої особи й кохався як чоловік.

Думаю, я завжди був транссексуалом, просто я не знав, що таких як я - називають ftm, що я не один такий! Усе змінилося після того, як я прочитав у журналі Vanity Fair історію двох ftm-транссексуалів, стаття була з фотографіями як самих хлопців, так і з результатами після операцій.

Це було відкриття, що змінило моє життя докорінно.

На той момент у мене була дівчина. Коли ми познайомилися, я був лесбіянкою-бучем, а вона - фем. Я був дуже прив'язаний до своєї подруги, намагався бути ніжним і романтичним. У нас була класична лесбійська буч/фем пара. Зараз же ситуація змінилася, вона, як і раніше, була лесбіянкою, а я був трансом-гетеросексуалом, і при цьому ми залишилися такими ж близькими людьми. Як пояснити їй усе це, я не знав.

До всього іншого, коли ми познайомилися, вона була гетеросексуальна. Думаю, саме цим вона мене й привабила. Я був першою жінкою в її житті:), якщо можна так сказати.

Я пам'ятаю, як їй було важко, коли вона входила в новий і незнайомий для неї світ лесбіянок. І ось тепер мені треба пояснити їй, що вона знову гетеросексуалка! Якщо подумати - то можна голову зламати. І, як би там не було, я розраховував на її підтримку.

Як тільки я розставив усі крапки над "i", тут же почав вживати дії, спрямовані на операцію зі зміни статі.

Першим моїм кроком стало відвідування психотерапевта, що спеціалізується на транссексуалах, і лише за три місяці різних тестів і аналізів я отримав дозвіл на гормонотерапію. Лікар була дуже досвідченим фахівцем у галузі транссексуальності, але, як мені здалося, вона анітрохи не сумнівалася в моєму діагнозі. Втім, я теж! Отже, гормонотерапія почалася!

Треба сказати, що я з великим здивуванням спостерігав, як змінюється моє тіло, зміни були разючі! Волосся почали рости особливо сильно під пахвами, в паху, на ногах і руках, через деякий час почала пробиватися невелика щетина. Потім, за деякий час я ліг на мастектомію й після операції отримав, нарешті, нові документи, де у графі стать було написано - "чоловіча".

Далі я планую видалення матки, але станеться це не раніше, ніж за два роки - треба назбирати грошей. Я не робитиму фалопластику, схиляюся радше до метаідіопластики, за умови, що клітор досягне потрібного розміру. Ну от, поки що й усе!"

Обійдемося без коментарів, добре? Скажемо тільки, що отримати дозвіл на зміну статі дуже непросто. Одна психіатрична експертиза чого варта! Не кажучи вже про вартість операції й гормональної терапії.

Об'єктивний факт: щорічний "приріст" людей, які бажають змінити стать, становить 14%.

А що говорить про транссексуалів історія?

Історія виникнення транссексуалів так само, як і гомосексуалізму, сягає своїм корінням у глибину віків, у міфи, легенди, традиції та обряди так званих первісних народів.

В античній міфології транссексуальне начало сприймалося як драма, гідна співчуття, і приписувалося богам, Venus Castina - нещасним жіночим душам, замкненим у чоловічому тілі.

У міфах багатьох народів згадуються божества, яким як кара за якийсь гріх пропонувалося змінити стать. Дуже яскраво описуються муки душі в чужому тілі.

До речі, змінювати стать могли не лише боги, але й заклинателі темних сил. Наприклад, відьми могли виготовити ліки й перетворити чоловіків на жінок і навпаки. Але трансформацію можна було зробити тільки раз, повернути "все, як було" - неможливо.

Крім того, вважалося, що диявол може зробити з жінки чоловіка, але не може зробити з чоловіка жінку.

Ще один приклад: серед індіанців юма існувала група чоловіків, які називалися "елкса". Вони змінювали свою стать під впливом сновидінь - послань від рослин, переважно голчастої трави. Хлопчик, який побачив уві сні таке послання, прокидався по суті дівчинкою: з властивою жінкам психологією, манерою поведінки тощо. Цікаво, що в таких "жінок" ніколи не було менструацій, а груди практично не росли.

Трансвестити - це зовсім не транссексуали!

Незважаючи на співзвучність слів, між трансвеститами і транссексуалами - прірва. Транссексуали ненавидять дані їм помилково статеві органи і прагнуть якомога швидше знайти душевну рівновагу, позбувшись від них.

Трансвеститам зовсім невластиве прагнення змінити свою стать і "прибитися до якогось берега". Вони живуть неначе у двох світах - жіночому й чоловічому.