Гонорея — венерична інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; у розмовній мові також трипер. Викликається гонококом. гонорея належить до найбільш поширених бактеріальних інфекцій: за даними ВООЗ щорічно у світі захворює не менше 150—180 млн. людей.

На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє отруту, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.

Перебіг гонореї

Визначити гонорею можна за інтенсивним виділенням гною із сечовивідного каналу, сильною різзю і печінням при сечовиділенні, болісними позивами на сечовиділення, пов'язаними з поширенням інфекції на сечовий міхур. Ці ознаки хвороби з'являються через 1—3 дні після зараження й досягають найбільшої інтенсивності через 2—8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритись при вживанні алкоголю, при ослаблені організму, в жінок під час менструації і після пологів.

Хронічна гонорея поступово ускладнюється враженням чоловічих статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх.

Поза людським організмом гонококи швидко гинуть у міру висихання, під дією нагрівання понад 56 ° С, антисептичних препаратів, прямих сонячних променів. Джерелом зараження є хвора гонореєю. Дорослі люди заражаються практично завжди статевим шляхом. Діти — виключно дівчатка — через інфіковані мочалки, губки, нічні горщики, рушники, пелюшки.

Уражаються переважно слизові оболонки сечостатевих органів. Можливі також ураження кон'юнктиви, носоглотки, мигдалин, рідше — прямої кишки. Зустрічаються і важкі системні ураження суглобів, нервової, серцево-судинної та дихальної систем, може розвиватися гонококковий сепсис.

Розрізняють гонорею свіжу, гостру, підгостру, торпідную (з давністю до 2 місяців), хронічну (понад 2 місяців і невстановленої давності) і приховану (латентну) гонорею.

При прихованій гонореї є осумковані вогнища запалення із слабопатогеннимі гонококами, при розтині яких гонококи виходять на поверхню слизових оболонок статевих органів і викликають їх запалення. Від моменту зараження до появи клінічних ознак захворювання проходить від 3 до 4 днів. Іноді інкубаційний період подовжується до 2 — 3 тижнів і більше. Подовженню термінів інкубаційного періоду сприяє прийом антибіотиків або інших сульфаніламідних препаратів з приводу супутніх захворювань або при самолікуванні.

Гонорея у чоловіків

Першими ознаками гонореї у чоловіків є поява гнійних виділень з уретри і різей при сечовипусканні. На перших порах запальний процес захоплює лише слизову оболонку передньої частини сечівника (передній уретрит), тому дуже важливо звернутися до лікаря саме на цій стадії захворювання, що забезпечить одужання в короткі терміни. Якщо лікування не почате, то гонококи досягають задньої уретри, викликаючи тотальне запалення слизової оболонки сечівника. З'являються часті позиви до сечовипускання, посилюються різі, в кінці сечовипускання виділяється крапелька крові. У багатьох чоловіків гонорейна інфекція із самого початку викликає лише незначні запальні зміни в сечівнику (торпідную гонорея). Відокремлюване дуже мізерне, помітне лише після ночі у вигляді невеликої каламутній краплі. У хворих на гостру гонорею при відсутності лікування інтенсивність запальних процесів в каналі поступово зменшується, і процес стає хронічним.

Як свіжий, так і хронічний уретрит у чоловіків може ускладнюватися запаленням внутрішнього листка крайньої плоті і голівки статевого члена, запаленням парауретральних ходів і залоз уретри. Але самими серйозними ускладненнями є запалення передміхурової залози (простатит), придатка яєчка (епі-Дидимію), насінних пухирців (везикуліт) і розвиток звужень просвіту сечівника. Цим ускладнень сприяють статеві порушення, вживання алкогольних напоїв, пива, переохолодження, важкі фізичні навантаження. Гонорейний епідидиміт звичайно розвивається гостро, з високою температурою, припухлістю і почервонінням мошонки, сильними болями в області ураженого яєчка. Хворий насилу пересувається. Двосторонній процес часто призводить до безпліддя.

Гонорейний простатит — найчастіше ускладнення гонореї у чоловіків. Розрізняють гострий і хронічний простатит. Останній погано піддається лікуванню і часто є причиною статевої слабкості і безпліддя у шлюбі.

Гонорея у жінок

На відміну від чоловіків гонорея у жінок у перші 2-3 тижні протікає мляво, малопомітно, майже безсимптомно. Лише у кожної шостої — сьомої жінки через 3-7 днів після зараження розвивається гострий запальний процес у нижньому відділі сечостатевого тракту з болями в попереку, тяжкістю внизу живота, різями і печіння під час сечовипускання. У жінок гонорейний процес многоочаговий: одночасно уражаються сечівник, залози передодня піхви, шийка матки, а також нерідко і пряма кишка. Розрізняють гонорею нижнього відділу сечостатевого апарату, тобто запалення уретри, шийки матки, бартолінієвих залоз і слизової оболонки входу в піхву, і висхідну гонорею, коли запальний процес поширюється на матку, маткові труби і придатки, тазову очеревину. Появі висхідного процесу сприяють аборти, пологи, менструації.

Тривало існуюча хронічна гонорея може бути причиною статевих розладів, формування фригідності у жінок, безпліддя. Гонорея несприятливо позначається на течії і кінець вагітності. У жінок, хворих на гонорею, частіше реєструються загрозливі і повні викидні, передчасні пологи, післяпологові ускладнення, зараження під час пологів дитину гонореєю очей (бленнореей) або гонореєю нижніх сечостатевих шляхів (виключно дівчаток).

Гонорея у дівчаток найчастіше відзначається у віці 2-8 років. Заражаються діти, як правило, через предмети туалету і домашнього побуту, причому в 3 / 4 випадків джерелом інфекції є мати, рідше — найближчі родичі і обслуговуючий персонал дитячих установ. Внаслідок вікових анатомо-фізіологічних особливостей у дівчаток молодшого віку гонококи викликають запалення вульви, піхви, уретри. Внутрішні статеві органи уражаються вкрай рідко. У хворих дівчаток відзначаються почервоніння і набряк великих статевих губ, передодня піхви і промежини, рясні гнійні виділення з піхви, їх турбують печіння і свербіння в області зовнішніх статевих органів, біль при сечовипусканні.

Гонорея у дітей

Перенесена в дитячому віці гонорея може позначитися надалі на здоров'я дівчини, жінки, її менструальній і дітородної функції, бути причиною безпліддя. Батьки повинні постійно пам'ятати і прищеплювати дітям правила особистої гігієни. Щоб виключити можливість зараження дівчаток від працівників дитячих установ, останні ретельно обстежуються при прийомі на роботу і в подальшому регулярно 1 раз на 3 місяці.