Форма входу

 

КОДЕКС ЕТИКИ БФ «АВАНТЕ»

ЧАСТИНА 1

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Співвідношення "Кодексу етики БФ «Аванте»” і чинного законодавства.

Норми "Кодексу етики ОГС” (далі - Кодексу) не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства, а доповнюють та конкретизують його. 

2. Основні терміни Кодексу

Вживані у Кодексі терміни слід вважати такими, що мають наступний зміст: 

Кодекс Етики БФ «Аванте» – це система норм і правил поведінки та діяльності організації, що базуються на гуманістичних засадах, загальнолюдських цінностях та принципах біоетики.  

Місія БФ «Аванте» – сприяння зменшенню темпів розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу та дотичних проблем в Україні, підвищення рівня інформованості населення з питань ВІЛ/СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом, підвищення рівня соціально-правового захисту та матеріального забезпечення: медичних працівників, молоді, традиційних груп ризику, ВІЛ - інфікованих, працівників освіти, безпритульних, вагітних жінок, представників влади, працівників органів внутрішніх справ, ув’язнених, військовослужбовців, емігрантів, представників громадських організацій та інших категорій осіб, що потребують допомоги.

Мета Кодексу етики – створення зрозумілих і сприйнятних для організації принципів їх діяльності, спрямованих на загальне благо суспільства.

Неприбуткова організація використовується в значенні „та, що працює не заради прибутків", тобто будь-які прибутки інвестуються у виконання громадської місії організації, а не розподіляються між членами правління, персоналом чи засновниками організації. Саме цей фактор відрізняє громадський сектор від бізнесового.

Цінності – це загальнолюдські уявлення на даний момент часу про чесноти і ресурси, необхідні для ефективного розвитку людини та суспільства. 

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Задля сприяння досягнення сталого розвитку суспільства ОГС повинні працювати на загальне благо. 

1. Права людини і гідність

Згідно з Загальною Декларацією Прав Людини: „Всі людські створіння народились вільними, мають однакові права, сумління і повинні поводитись одне з одним в дусі братерства" (Універсальна Декларація Прав Людини, стаття 1). „Сім'я є фундаментальною природною одиницею суспільства, що сприяє охороні прав і гідності людини" (Універсальна Декларація Прав Людини, стаття 16).

Організація не повинна порушувати будь-яких фундаментальних прав людини.

Організація повинна усвідомлювати, що всі люди народились вільними і гідними.

Організація повинна з повагою ставитись до моральних цінностей, релігій, традицій і культур спільнот, в яких і заради яких вона працює.

Організація повинна поважати цілісність сім'ї і сімейне життя.

2. Дотримання чинного законодавства.

Поважаючи Конституцію та Закони України організація функціонує у правовому полі держави.

Організація має виконувати закони України , в тому числі: рівні права на працевлаштування, стандарти охорони здоров'я і безпеки праці; закони, що захищають довкілля, приватне життя людини, права власності, торгової марки тощо.

Організація керується в діяльності принципом поваги до авторства та власності ідей та проектів. Пропагування відповідального використання інтелектуальних ресурсів серед партнерів та запобігання плагіату – важливі складові роботи організація.

Організація має сприяти протидії корупції, хабарництву чи іншим фінансовим порушенням і порушенням закону.

3. Прозорість і відповідальність

Організація прагне створенню атмосфери взаємної довіри та толерантності, відкритості і прозорості як всередині організації, так і по відношенню до донорів і спільноти. 

Організація дотримується принципу прозорості у відношеннях з урядом, спільнотою, донорами, партнерами та іншими зацікавленими сторонами. Виключення становлять приватні справи і приватна інформація.

Базова фінансова інформація організації, її управлінська структура, списки персоналу і партнерів мають бути відкритими і доступними для громадської спільноти. Організація повинна інформувати громадськість про свою діяльність, походження і використання своїх ресурсів.

Відповідальність організації полягає у свідомому добровільному служінні людині і суспільству.

4. Правдивість і чесність

Правдивість і чесність є нормою у відношеннях організації зі своїми донорами, спонсорами, клієнтами, персоналом, членами, партнерськими організаціями, урядом і загальною спільнотою.

Метою пошуку додаткових ресурсів для організації повинна бути необхідність у підтримці діяльності, спрямованої на втілення місії, досягнення мети; потреби у посиленні інституційного розвитку організації та її програм або підтримці клієнтів організацій (групи та окремих осіб) тощо.

Організація надає правдиву інформацію як про себе, так і про проекти, які вона здійснює, про індивідуумів, організації, проекти, законодавство, яким вона протидіє чи які засуджує.

У випадку порушення правил з боку персоналу організація, керуючого органу, волонтерів, контрактерів чи партнерів, організації терміново повинна вжити відповідні заходи.

5. Співробітництво та рівноправне партнерство

Визнаючи співробітництво та взаємоповагу важливими факторами у розвитку громадянського суспільства:

Організація будує свої відносини з іншими суб'єктами (громадами, організаціями, політичними партіями, клієнтами, донорами, органами влади, ЗМІ) на засадах доброзичливого та рівноправного партнерства, толерантності, розуміння та поваги.

Організація виконує взяті на себе письмові та усні забов'язання перед партнерами, клієнтами та суспільством взагалі.

6. Принцип добровільності демократичного управління

Організація забезпечує демократичне управління організацією шляхом залучення членів організації, представників цільової аудиторії та громади до своєї діяльності та процесу прийняття рішень.

Діяльність організація організується за приватною ініціативою в результаті добровільної діяльності індивідуумів, які прийняли рішення дотримуватися загальних інтересів і вирішувати загальні суспільні проблеми. Відданість принципам добровільності є рушійною і керуючою силою організації.

Виконання місії і задач організації забезпечується завдяки добровільним пожертвам, які використовуються для виконання місії та мети організації. Пожертви може вносити як цільова група, так і співчуваючі чи зацікавлені особи.

Особи, які входять до складу керуючого органу організації здійснюють свою діяльність на добровільній безоплатній основі.

7. Незалежність та автономність

Необхідною умовою діяльності організаціїє максимальна незалежність у дотриманні своїх місії, мети та цілей, що передбачає свободу організації від будь-якого зовнішнього тиску чи втручання в його діяльність, а також від будь-якого впливу особистих інтересів.

Організація не допускає у своїй професійній діяльності компромісів, якщо такі компроміси розходяться з метою діяльності ОГС.

Організація не нав’язує свою діяльність задля власного прибутку. 


РОЗДІЛ ІІІ. ВІДНОСИНИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ, З ІНШИМИ ОГС ТА ПОЛІТИЧНИМИ ПАРТІЯМИ 

Організація вступає в партнерські відносини з іншими інституціями відповідно до місії організації. Співробітництво дозволяє об'єднати ресурси і зусилля та більш ефективно вирішувати пріоритетні питання.

1. Загальні принципи партнерства і співробітництва

1. Спільні цінності. Співробітництво базується на спільних цінностях партнерів і має на меті покращення якості життя суспільства.

2. Взаємовигідність. Партнерські відносини повинні бути вигідними для всіх сторін.

3. Прозорість. Партнерство між організаціями передбачає фінансову прозорість і взаємний потік інформації, ідей та обмін досвідом.

4. Зміни в партнерських стосунках. Партнерство допускає зміни у відносинах. Зміни мають бути результатом домовленості сторін.

2. Відносини з громадськими організаціями

1. Співпраця. Співпраця з іншими організаціями сприяє розвитку і ефективності громадянського суспільства і служить на благо загальної спільноти.

2. Спільні задачі. У випадку, коли цілі, цінності і цільові групи кількох оганізацій перекликаються, вони вступають в партнерські стосунки одна з одною з метою покращення якості послуг, що надаються цільовій групі, і виконання спільних задач.

3. Конкуренція і дублювання послуг. Організації, що мають однакові цілі, цінності і цільові групи, не повинні конкурувати одна з одною та іншими громадськими організаціями. Також вони уникають дублювання послуг і приниження проектів одна одної.

4. Обмін інформацією. Організації, що мають однакові цілі, цінності і цільові групи обмінюються відповідною інформацією одна з одною та іншими громадськими організаціями та підтримувати одна одну.

5. Взаємовідносини з міжнародними організаціями. Організація вступає в партнерські взаємовідносини з іноземними і міжнародними організаціями відповідно до власної мети і цілей.

3. Відносини з комерційними організаціями

1. Задачі і незалежність організації. Організація може вступати в партнерські відносини з комерційними організаціями тільки у випадку, коли таке партнерство сприяє досягненню її задач і не порушує її незалежність і самоуправління.

2. Пріоритетом є виконання місії ОГС. Організація може вступати в партнерські відносини з комерційними організаціями у випадку, що не впливають на виконання поставлених місією задач, а не коли мотивацією є фінансові причини.

           2






Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 65
Статистика